Сімейне кіно — це не про пошук робочої сторони і не про вдалі пози. Це про прийняття свого голосу для тих, кому зі сторони він здається дивним. Це про життя в усіх його проявах.
Я можу створити справжній короткометражний фільм на 10 хвилин про вашу сімʼю, а можу зняти ось таку невеличку історію.
Для мене відео — це можливість показати, як люди живуть своє життя сьогодні, як спілкуються і взаємодіють один з одним, які емоції переживають. І в ньому немає місця позуванню.
У відео дуже відчувається фальш. Мабуть, тому воно мені так подобається, воно оголює душу🧡
Так, я можу посадити дітей туди, де мені більше подобається світло чи перспектива, але далі… далі вони просто живуть, їдять, сміються і граються. І не звертають на мене уваги. Це те, що я кажу своїм героям з самого початку — уявіть, що мене тут немає і просто живіть…
В цьому відео я бачу хитренькі очі Каміли, коли вона хоче взяти мушлю, яку знайшла її сестра і тверде «ні, Каміла» від Олівії. Спостерігаю, як Олівія вигадує віршик поки їй докучають мошки і як роздумує про голуба, який загубив своє перо.
Життя в кадрі ніколи не відбудеться, якщо не відпускати контроль і думати про позування😉
