Зазвичай люди починають замовляти фотосесії, коли з‘являються діти. Тоді приходить усвідомлення цінності фото і відео.
Але іноді я чую запити схожі на цей: «Ми не хочемо сімейну зйомку, просто пофотографуйте окремо дітей».
І тоді я починаю запитувати, чому? Чому ви не хочете бути на фото. Найчастіша відповідь — «Я собі не подобаюсь».
Уявіть, що ви ніколи так і не полюбите себе. Ніколи не сподобаєтесь собі на фото. І ніколи не настане той день, коли ви будете собою задоволені. Це сумно, але так буває.
Але ж ваші діти дивляться на вас інакше. В їхніх очах стільки любові, саме їхня мама найкрасивіша в світі. Саме вона — найпрекрасніша. Кожна дівчинка хоче бути схожа на свою маму.
Відкрийте свої старі фото, подивіться на себе, на свою сім‘ю, батьків, бабусь, дідусів. Що ви бачите? Що ви відчуваєте? Які спогади виринають на поверхню з вашої душі?
А тепер уявіть, що будуть згадувати ваші діти, дивлячись на ваші спільні фото. Те, що мама не була ідеально стрункою? Чи те, що в неї були найлагідніші руки і найгарніша посмішка?
Питання, звичайно, риторичне. І відповідь для мене очевидна.
А для вас?
