Дім.
Як багато в цьому маленькому слові.
За останні півтора року кожен українець по-новому відчув цінність своєї домівки.
Зараз наші прекрасні сусіди слідкують за нашим будиночком, піклуються про рослини. А я дивлюсь фото/відео від них і просто безмежно сумую.
Будинок, в якому ми живемо тут — це просто будинок. Наш будинок в Україні — це місце сили і душа. Там ріднесенька родюча земля, перекопана власними руками, перебрана від кожного камінчика. Кожна рослинка вирощена з любовʼю. Рідні стіни, які ми фарбували разом з чоловіком. Кожен сантиметр нашого будинку — це спогади.
Я пам’ятаю той день, коли ми переїхали. На мій День Народження. Здається, то був мій найщасливіший День Народження. Ще стільки там потрібно було зробити, другий поверх взагалі ще був не готовий. Але все це було не важливо, важливим було тільки те, що ми вдома. Таке відчуття спокою, безмежного щастя, яким була наповнена кожна клітиночка мого тіла, запах нових меблів і солодке повітря на подвірʼї… А ви памʼятаєте свої емоції, коли переїжджали у своє житло? Якими вони були?
Колись ми будемо бабусями і дідусями, які розкажуть своїм онукам про ті часи, які ми проживаємо зараз.
Уявіть, що ви та сама старенька бабуся, яка розказує про своє життя, про ті часи, коли вона була молода, повна сил і бажання жити. Тільки ця бабуся може ще й показати. Показати той самий рідний дім, повний любові і надій, свою молодість і дитинство своїх дітей.
Відеозйомка — це унікальна можливість в сучасному світі зберегти свої емоції в такій капсулі і повертатися до них в будь-який момент.
Що ви покладете в цю капсулу? Що покажете своїм нащадкам? До матиме для вас значення через 10-20-30 років?
