Традиційно кожна іспанська сімʼя замовляє фотосесію до першого причастя дитини, найчастіше — класичний варіант у фотостудії з постановочними фото.
Коли мене вперше попросили провести таку зйомку, я відмовила. Це кардинально відрізняється від того, як звикла знімати я.
Але коли послідувало ще декілька запитів, я вирішила піти своїм шляхом і зняти так, як це бачу я — живі емоційні різноманітні кадри.
Звичайно, я все це озвучила своїм героям і все одно трішки хвилювалася про те, як вони сприймуть результат. І дарма — їм дуже сподобалося!
І яким же було моє здивування, коли для обробки вони обрали ті ж кадри, які обрала б і я🔥
То ж справа не в тому, що їм не подобається і вони звикли до традиційного підходу, а в тому, що вони
просто не знали, що так теж можна!
Куди б я не йшла, куди б не їхала, я не зраджую собі і своєму баченню. І люди, яким це близько, завжди знайдуться. І запит на наступну таку зйомку вже звучав так: Я хочу якраз такі фото, як робиш ти — живі і справжні🥰
А як би ви вчинили в такій ситуації? Зробили б по-своєму чи як всі?
